Струсів

Стру́сів, колишнє містечко на західному Поділлі над річкою Серет, нині с. Теребовлянського району Тернопільської області.

Населення — 1465 осіб (2007).

Пам’ятки архітектури: колишній палац графа Ґолуховського в стилі ампір (18 ст.) і печерна церква з вівтарем, витесаним у камені, та з коморою, в стінах якої були викуті келії для монахів; поверх тієї церкви у 18 ст. поставили нову монастирську церкву св. Миколая, у 1880-их перетворену на латинський костел св. Станислава.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1434 р. як Підбогородиче (Підбугородичин, Підгородиче, Підгородище). Згадується у тогочасних документах як власність Яна з Ориніна. В 1494 Підгородище належало синові Яна з Ориніна Кердея — теребовлянському старості Станіславу Кердею.

Від початку 16 ст. місто отримало назву від прізвища нових власників — Струсів. У цей період над урочищем Чортова Дебра побудовано замок. Напевно, тоді ж місто отримало свою символіку — герб Корчак (родовий герб Струсів).

1610 р. власник містечка Миколай Струсь отримав королівський привілей на два ярмарки в рік і щовівторка — торги. Донька Миколи Струса — Гелена Калиновська — була одружена з Валентієм Александром Калиновським, Струсів перейшов до В. А. Калиновського. Донька Валентія Александра Калиновського була одружена з Станіславом «Реверою» Потоцьким, Струсів перейшов до Потоцьких. Правнук Ревери — Станіслав Щесний Потоцький продав 1780 р. Струсів Лянцкорунським. Бездітні Лянцкорунські записали Струсів разом з кількома фільварками та степом «Панталихою» Влодзімежу Баворовському (1825–1917). В кін 19 ст. В.Баворовський продав Струсів своєму родичу — Юзефові Ґолуховському. 17 березня 1771 р. містечко одержало повторний привілей на маґдебурзьке право.

1718 р. ремісники Струсова об’єдналися в цехи. У 1747 р. затверджено статут цеху столярів, римарів, колодіїв, бондарів, слюсарів, ковалів, котлярів, гончарів.

1880 р. в містечку проживало 2683 чоловік і було 366 господарств.

1900 р. у Струсові працювали 2 приватні лікарі, 3 акушерки, функціонувала аптека.

1 серпня 1934 року було утворено сільську ґміну Струсів, до якої увійшли давніші навколишні ґміни.

До 1939 р. діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Січ», «Союз українок», «Сільський господар» та інші товариства, Братство тверезості, кооператива.

29 серпня 1942 р. німецькі війська розстріляли 20 жителів Струсова, 5 вересня того ж року — 30, 2 січня 1944 р. — 25 мешканців навколишнії сіл; усього під час окупації загинуло понад 500 мешканців містечка.

В листопаді 1942 року зі Струсова було переведо до Теребовлі єврейське населення (1900 р. р. кількість євреїв у містечку становила більше 700 осіб). Частину з них було вивезено до винищувального табору у місті Белжець, а інших залишили у новоствореному Теребовлянському ґетто. У квітні-червні 1943 року ґетто було ліквідовано.

Січень 1940 — березень 1959 — райцентр Тернопільської области.

Пам’ятки

Збереглися старий парк із палацом 18 ст., садиби-будинки Гірняків і Ситників-Сліпих (19 ст.), млин (1911 р.).

Є церкви монастиря (фундатором був Франц Салезій Потоцький) оо. Василіян (1770 р.), св. Миколая (1930 р.), костел св. Антонія (1903 р.), синагога (19 ст.), келія язичників (9 ст.), «фігура» св. Антонія.

На місцевому кладовищі споруджено пам’ятники на братській могилі воїнів ЧА (1954 р.: земляний насип, у центрі якого дві вертикальні плити, розміщені поруч), на могилі поета споруджено пам’ятник-надгробок С. Будного (1961 р., скульптор Володимир Бець).

Встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку (1993 р.); насипано символічні могили УСС (1991 р.) та воякам УПА.

23 серпня 2009 року урочисто відкрито пам’ятник Степану Бандері.

Встановлено меморіальну таблицю родин Гірняків-Ситників-Сліпих, Теодору Цегельському, на пам’ять про трагедію 2 січня 1944 р.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., де від 1991 р. діє літературно-меморіальний музей С. Будного, обласна санаторна школа-інтернат, дитячий табір «Зорепад», Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей, засл. самодіял. капела бандуристів «Кобзар» та її музей, ТзОВ «Струсів-Авто 1962».