Сороцьке

Соро́цьке — село Теребовлянського району Тернопільської області. Центр сільради.

Населення — 885 осіб (2007).

Поблизу села є пам’ятка природи — Сороцьке джерело.

Історія

Перша писемна згадка — 1474.

Після розпаду Галицько-Волинського князівства село захопили поляки. На село в цей час часто нападали татарські орди. У 1474 році село належало наміснику польського короля Мазею, а з часом перейшло до польського графа Потоцького.

В 1772 році після першого поділу Речі Посполитої село Сороцьке опиняється під владою Австрійської імперії. В Сороцькому однокласова школа з українською мовою навчання була заснована лише в 1838 році.

Велику просвітницьку роботу в селі здійснили Юркевич Тома, а також Лужицький Леонід.

8 травня 1848 року в Сороцьку було скасовано панщину.

Товариство «Просвіта» в селі з’явилося 1818 року.

Пам’ятки

Є церква св. Покрови (1863, мурована), костел (1937), капличка Божої Матері з джерелом (1991).

Споруджено пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у нім-рад. війні (1971), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам’ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1991).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, ЗАТ Комплекс «Мрія», ТзОВ «Сорочанське», 2 фермерських господарства, 3 торгові заклади. Також діє інтернет сайт села: http://sorocko.at.ua/ У 1820 році при церкві в селі Сороцьке була однокласна школа. У 1938 році школа була ще однокласна, а вже у 1948 році у Сороцьку відкрито двокласну школу. Вже у 1925 р. тут навчалося 140 дітей, працювало 5 учителів. В 1936 році школа була вже шестикласною. Першого вересня 1949 року була створена Сороцька семирічна школа. У 1988 році на подвір’ї проборства було побудовано ще один корпус шкільного приміщення. Тут розташувалася комбінована майстерня, піонерська кімната, бібліотека і спальня для першокласників. У 1890 році розпочалося будівництво приміщення для школи. Тут був зал для навчання і три кімнати, в яких жив директор. У квітні 1997 року школа перейшла у приміщення контори колгоспу, де працює по сьогоднішній день.