Знахідки

Багатий район пам’ятками археології, археологічними знахідками. Це, зокрема: місце кремінярської майстерні, обломок обробленого людиною ікла мамонта в с. Налужжя, крем’яна сокира із с. Зубів; майстерня трипільської культури у с. Буданів (урочище Кремінне); стоянка середнього палеоліту в с. Долина (урочище Пасовисько). Тут виявлено сліди найдавнішої на Теребовлянщині людської оселі пори стародавнього кам’яного віку (100-40 тис. років тому); мезолітичні стоянки в селах району Кривки, Плебанівка, смт. Микулинці; поселення культури Ноа: селище Київської Русі і курган у с. Воля (урочище За левадою); два поселення ранньозалізного віку в с. Лошнів (урочище Заграбина і Кринички); поселення ранньозалізного віку, трипільської культури, селище Київської Русі в м. Теребовля (урочище За парком).

Теребовлянщина належить до давньозаселених земель Європи. Розкопки показують, що перша палеолітична людина з’явилася тут близько 100 тис. років тому. А прийшла вона сюди з долин Подністров’я річкою Серет. Сліди її знайшов дослідник Ю. Полянський у 1928 р. в с. Янів (тепер с. Долина). У 1980-х рр. на південних околицях с. Підгайчики виявлено середньопалеотичну стоянку. Біля містечка Микулинці, на правому березі р. Серет, відкрито стоянку доби мезоліту (11-8 тис. років тому). У неолітичну добу (8-5 тис. років тому) в сфері духовної й матеріальної культури населення Теребовлянщини відбулися важливі зміни. Кількість людей збільшилася; вони перейшли до осілого способу життя, почали будувати міцні — заглиблені або наземні хати, гуртуватися в малі селища. Сліди неолітичної стоянки виявлені в с. Налужжя. У IV-II тис. до н. е. на території Теребовлянщини проживали племена трипільської культури. У пізній неолітичній добі спокійне життя подільських хліборобів стурбували перші хвилі мігрантів, що з перенаселеної та знищеної льодовиком Центральної Європи почали пересуватися на врожайні чорноземи теплішого півдня. Першими були норди. Колекція різноманітних знахідок Теребовлянського історико-краєзнавчого музею свідчить про існування племен культури ноа (XIV-ХІІ ст. до н. е.) бронзового віку.

Терени Теребовлянщини на початку залізної доби (VIII-VI ст. до н. е.) заселяли племена висоцької культури. П’ять поселень ранньозалізного періоду знайдено у 1991 р. на північ від с. Лошнів. Приблизно в VI ст. до н. е. прийшла в наш край нова хвиля мігрантів — на цей раз зі сходу. Грецький історик Геродот називав їх «скіфами-орачами».

У І ст. до н. е. вздовж Західного Бугу і Сану прийшли в Подністров’я войовничі венеди — предки західних слов’ян.

У ІІ-V ст. н. е. на території краю проживали племена черняхівської культури. Основним заняттям черняхівців було орне землеробство. В умовах осілого побуту воно тісно пов’язувалось зі скотарством. Високого розвитку набули металургія і обробка металів, гончарство, ткацтво, деревообробне ремесло. До кінця не з’ясоване питання про те, які саме східнослов’янські племена населяли Теребовлянщину у наступні століття. Одні вчені називають білих хорватів, інші — дулібів. Заселення наших земель в давньоруський період відбувалося інтенсивно, про що свідчить значна кількість виявлених городищ, поселень та могильників. Частина з них, мабуть, була укріпленнями — феодальними замками, решта — містами, центрами ремесел, торгівлі.